Урок географії, 10 кл.Вч. Карачінський А.А.

Урок географії. 10 клас. 

Тема: Китай. Населення. Економічна політика в країні

Мета: охарактеризувати особливості ЕГП, природи та населення Китаю; розвивати уміння оцінювати географічне положення та природно-ресурсний потенціал, пояснювати специфіку населення країни; уміння працювати з картами атласу, підручником та іншими джерелами географічних знань; виховувати повагу полікультурного світу.

Обладнання: політична карта Азії, фізична карта Азії, підручники, атласи, схеми, таблиці, діаграми, контурні карти, комп’ютер, проектор

Тип: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з тестами як елемент підготовки до ЗНО (учням роздаються листочки з тестовими завданнями)

1.      Площа Японії становить (тис. кв. км.):

                 а. 387,6;   б. 370,8;   в. 377,8.

2. Населення Японії становить (млн.. о):

                       а.125,6;   б. 126,5;   в.138,4.

3.   Японія за формою правління:

                        а. президентська республік          б. абсолютна монархія;

                        в. конституційна монархія.

4.   Вулкан, священна гора, символ Японії:

                        а. Фудзіяма;   б. Котопахи;   в. Ельбрус.

5.   Найбільше місто Японії:

                            а. Йокогама;   б. Осаки;   в. Токіо.

6. Назвіть чинники “економічного дива” Японії:

а. слабкий розвиток інфраструктури, нестача фінансів і кваліфікованих кадрів;

б. активне впровадження найновіших світових НТ досягнень;

в. значні дотації держави в реконструкцію підприємств;

 г. максимальні витрати на ВПК;

 д. великі витрати на освіту.

7. Японія займає перше місце в Світі за виробництвом:

    а. суден;   б. пиломатеріалів;   в. тканин;   г. інтегральних схем.

8.  Головна сільськогосподарська культура Японії:

                              а. пшениця;   б. кукурудза;   в. рис.

9. Провідні галузі господарства Японії:

 а. чорна металургія;   б. кольорова металургія;   в. машинобудування; 

 г. легка;   д. хімічна;   ж. гірничодобувна.

10. Відомі автомобілебудівні фірми Японії:

                 а. “Тойота”;   б. ”Пежо”;   в. ”Фіат”;   г. ”Ніссан”.

11. Серед країн Світу за тоннажністю флоту Японія займає місце:

                            а. перше;   б. друге;   в. третє.

12. Японія відноситься до регіону:

а. Південна Азія;      б. Південно-Східна Азія;  

в. Східна Азія;            г. Південно-Західна Азія.

Запитання до класу

-          які країни Азії ви б виділили за площею, кількістю жителів, розмаїттям корисних копалин?

-          Які країни Азії були відомі в Європі в давні часи?

ІІІ. Мотивація, повідомлення теми, завдань уроку.

Учитель

Ця країна - одна з  найдавніших держав світу. Вона має велику площу, багата на різноманітність природних ресурсів, має велику кількість населення та найшвидші темпи приросту ВВП.

Ця країна – економічний гігант у східній Азії і є сильним суперником для США. Так , звичайно , мова сьогодні йтиме про Китай. Що сьогодні робить цю країну такою відомою, потужною, потенціальною?

То ж сьогодні ми з вами попробуємо з’ясувати:

-          Особливості ФГП і ЕГП

-          особливості демографічної політики

-          пояснити причини швидкого розвитку господарства, та особливості його спеціалізації

Проблемне запитання: чи можна віднести Китай, враховуючи його економічні успіхи, до розвинутих країн?

IV. Вивчення нового матеріалу

1.      Склад території та особливості ФГП та ЕГП

«Візитна картка країни» - матеріал комп’ютерної презентації, який підготовлено під час випереджального творчого домашнього завдання:

Офіційна назва                        Китайська народна республіка

Площа                                      9,6 млн. кв. км.

Населення                                1, 339 млн. осіб

Столиця                                   Пекін

Тип країни                               країна з плановою економікою

Державний устрій                  соціалістична республіка, унітарна держава

Запитання

З якими назвами, явищами aсоціюється у вас Китай , сьогодні? (відповіді учнів записуються на дошці у вигляді схеми)

Робота з політичною картою світу

(учням демонструється місце розташування Китаю на політичній карті світу та вказується столиця країни)

Випереджальне завдання

( заслуховується коротка доповідь учня на тему «Історія розвитку Китайської держави»)

Учитель 

За  формою   Китай  нагадує   півмісяць,  обернений  на  північ.  Його  можна  умовно  поділити  на  дві  частини  —  Східний   (приморський)  і  Західний  (континентальний)  Китай.  Китай  має на  суходолі  дуже  багато  сусідів  —  тринадцять  (а   фактично  —  чотирнадцять),   але   жодна  з  них   не  має   високого  рівня   розвитку.   Значна  частина   суходільних  кордонів  Китаю  проходить  удалині  від найрозвиненіших  районів  країни й незручна для прокладання потужних транспортних  магістралей. 

На  сході   Китай  має   дуже  широкий  вихід   до  незамерзаючих  морів  Тихого  океану  —  Жовтого,   Східно-Китайського   та  Південно-Китайського.  Це  робить  ЕГП  Східного  Китаю  дуже  зручним  для   торгівлі   та  розвитку  кооперування  зі  США й особливо з Японією, яка  розташована поблизу. 

Робота на контурній карті

(окреслити кордони КНР підписати столицю та кордони держав з якими межує)

Учитель

Недоліком  економіко-географічного  положення  країни  є  незначна  кількість на його території транзитних  транспортних  шляхів.  На  величезній  території  Китаю  зосереджені   різноманітні  природні  умови   і  ресурси.  Більшість   гір  і  пустель   розташовані  в  Західній  (континентальній)  частині   Китаю,  де  переважають  малообжиті   території,   а  найбільші   рівнини   з родючими  ґрунтами  розташовані в Східній  (приморській)  частині. 

Робота з атласом

(за кліматичною та фізичною картою учні самостійно дають характеристику природних умов КНР)

Учитель

Більшість  земель не придатні для  ефективного ведення  сільського  господарства. На  одного  жителя  Китаю  припадає  приблизно  0,76  га   земельних  угідь. Але показник забезпеченості орними  землями з розрахунку  на одного жителя становить 0,077 га, що  у 2,5 рази  менший   за   середній у світі й близький до критичного  (за стандартами ООН  —  0,05 га  на одну особу). 

Запитання та завдання 
   Порівняйте ЕГП Китаю та Японії. Укажіть переваги кожної з країн. 

2. Населення. Особливості розселення, демографічна політика й трудові ресурси.
Випереджальне завдання

(учень у вигляді комп’ютерної презентації здійснює кроткий огляд демографічної ситуації в КНР)

(Орієнтовний огляд: багатонаціональна країна(50національностей, серед них 92%- китайці, а ще тібетці,  уйгури; населення розміщення нерівномірного (90%на сході); демогрфічна політика «одна сім’я - одна дитина» 70%-сільські жителі У=30%; тривалість життя ч-70років, ж-73,3роки; дисципліновані, старанні, працьовиті.)

Обговорення:

- чи дієвою є нова демографічна політика?

- чи зміниться рівень урбанізації в майбутньому?

  - Запровадження   гасла:   «Одна   родина  —  одна  дитина»,  дало  життя  іншим 
популярним  словам,   наприклад:  «Країна   без  братів   і  сестер». Розшифруйте цей  вислів.  Розкажіть, які плюси й мінуси  ви  бачите  в  демографічній  політиці  Китаю. 

3. Особливості економічної політики

Учитель

Наприкінці  70-х  рр.  ХХ  ст.  керівництво   країни  проголосило  курс  на  економічну реформу, побудову соціалістичного  ринкового господарства.  Її  основою   є  зменшення   кількості  державних  підприємств  і  зростання   частки  підприємств  колективної,  індивідуальної  та приватної  форм власності.
Реформа  була  розпочата   із   сільського  господарства,   яке   протягом  десятиліть  не могло розв’язати проблему дефіциту продовольства. Селяни отримали   землю  в  оренду  на  тривалий   час  і  можливість  розпоряджатися  виробленою продукцією.  У  результаті  різко  зросли  обсяги  збору   продовольчих   і  технічних  культур,  виробництва  м’яса.  Тільки за  перші  шість років  реформи валовий  збір  зернових культур  збільшився на  100 млн   тонн і до середини 80-х рр. ХХ ст. у Китаї була розв’язана проблема голоду. 

У  китайській  промисловості  набула  поширення  практика  здачі  підприємств в  оренду колективам   або  приватним особам, збиткові  підприємства  дозволяється  акціонувати, а  невеликі   —  приватизувати. У результаті зменшилася  частка  державних  підприємств,  різко  збільшилися  обсяги  виробленої продукції. 

У країні були створені десятки  вільних  економічних зон  (ВЕЗ). Пільговий  податковий,   валютний   і  митний  режим  залучили   до  ВЕЗ   значні  фінансові  й виробничі ресурси. Більше  ніж  половину грошей  вклали китайці  (хуацяо), що  проживають  за   кордоном,  фінанси   надійшли з Гонконгу, Тайваню, Макао, Сінгапуру,  а  також  з  Японії  та США. Це обумовило стрімкі темпи розвитку економіки у ВЕЗ. 

Чинники,  які забезпечують  високі темпи  розвитку економіки Китаю:

(діти записують до зошита) 

• Зростання  частки  приватних  підприємств.  Передача  землі   в  оренду  селянам.
• Достатній  рівень забезпеченості окремими  видами  природних ресурсів.
• Залучення фінансових і виробничих  ресурсів з інших держав.  
• Використання   дешевої   кваліфікованої  робочої   сили  з  високим  рівнем 
виконавчої дисципліни.
• Велике позитивне  сальдо зовнішньої торгівлі  за  рахунок реалізації  продукції масового виробництва. 

4. Структура промисловості та сільського господарства

Завдання

Під час обговорення матеріалу діти складають схему «Галузева структура промисловості»

Учитель (розповідь супроводжується демонстрацією слайдів.)

Більше  ніж половину  ВВП  Китаю  забезпечує  промисловість. У  цій  галузі межують  великі  підприємства  з  найсучаснішими  технологіями   й  дрібні, де переважає  кустарне  виробництво. Більшість промислових  підприємств  зосереджені  на сході  країни. 

Швидкими темпами розвивається енергетика. Країна посідає перше місце  у світі за видобутком  вугілля  та друге  місце за  виробництвом  електроенергії. Більшість   електроенергії  виробляють   на  ТЕС,  переважна  частина   яких  працює на вугіллі.

Розвиток чорної металургії спирається на значні запаси руд  чорних металів  і  вугілля.

Китай  виробляє  понад   500   млн   тонн  сталі  і  є  світовим  лідером галузі.  Більшість продукції   чорної  металургії  виробляється   на  металургійних комбінатах повного циклу, частина  яких є технічно застарілими. 

У  кольоровій  металургії  міжнародне   значення   має   виробництво  свинцю, цинку, алюмінію, нікелю, вольфраму, олова  й сурми. У той  самий  час деяких металів не вистачає і їх доводиться докуповувати  в інших країнах. 

Швидкими  темпами  зростають   обсяги  виробництва  в  машинобудуванні, а деякі його  виробництва  стали   галузями   міжнародної  спеціалізації  Китаю. Це стосується електроніки,  верстатобудування,  а  також  виготовлення   побутової  електротехніки   (радіоприймачі, годинники,   телевізори,  відеомагнітофони,  холодильники, пральні  машини). 

У країні розширюється виробництво сільськогосподарської  техніки, автомобілів  (третє   місце  у  світі),   суден   та  інших  видів   транспорту.   Зберігає своє значення важке машинобудування та виробництво обладнання  для  текстильної, швейної, трикотажної й харчової промисловості. 

Провідними центрами машинобудування є великі міста східної частини країни  —  Шанхай, Пекін, Сянган, Ціндао, Ухань, Шеньян, Нанкін. 

У північно-східній частині досить розвинена хімічна промисловість, однак у масштабах усієї країни  вона  поки  що  не  стала   галуззю   міжнародної спеціалізації. Не зважаючи на перше місце за виробництвом  мінеральних добрив і друге  за  виготовленням хімічного волокна, Китай імпортує мінеральні добрива. 

Галуззю  міжнародної  спеціалізації  Китаю  є  легка   промисловість. Традиційно великі  обсяги  продукції   виробляються   текстильною  промисловістю. Країна  є  світовим  лідером   по  випуску   бавовняних   і  шовкових  тканин,   найважливішим  експортером  цієї   продукції. Особливо  цінується   своєю   якістю китайський шовк, вироби  з  якого відомі  в  усьому  світі. Половину  всіх бавовняних, значну частину вовняних   і  шовкових  тканин,   а  також  одягу   виробляють у Шанхаї. Швидко розвиваються швейна й трикотажна промисловість. Виробництво одягу  —  одна   з  найбільш   трудомістких   галузей.  Маючи  дешеву  робочу  силу й розвинену текстильну промисловість, Китай став найбільшим  експортером повсякденного й спортивного одягу. 

Завдання.

-   За допомогою карт атласу і тексту підручника визначте спеціалізацію рослинництва та тваринництва Китаю. Укажіть райони їх розміщення.

V. Закріплення нових знань учнів

Назвіть галузі  й виробництва,  які можна віднести до міжнародної спеціалізації. Які з них ви б віднесли до традиційних, а які  —  до нових? 

Гра “Так-ні”

1.Слабоурбанізована країна

2.Популярний напій кава

3.Перше місце за виробництвом бавовни

4.Перше місце за виробництвом добрив

5.Найблільше місто Пекін

6.Багатонаціональна країна

7.Третя за площею країна

8.Країна добре забезпечена

9.Перше місце за вирощуванням рису

10.Найдавніше мистецтво

11.Панівна релігія

12.М/Б – найважливіша галузь

VI. Підсумок уроку

• Китай — одна з найбільших країн світу, розташована у Східній та Центральній Азії. Держава має надзвичайно різноманітні природні умови та багата на різні види природних ресурсів.

• Китай — найбільша за кількістю населення країна світу. У дер­жаві проводять демографічну політику «планування сім’ї». По території країни населення розміщене нерівномірно: майже 70 % проживають у її східній частині.

• Величезна кількість населення Китаю з одного боку, передба­чає велетенські трудові ресурси, а з іншого, стає перешкодою для підвищення прибутків людей, загострює продовольчу та житлову проблеми.

VIІ. Домашнє завдання:

Опрацювати відповідного тексту підручника. Порівняйте спеціалізацію  Китаю та Японії, зробіть висновки.